ГОТОВНІСТЬ ДО ШКОЛИ - ЩО ЦЕ ТАКЕ?

Готовність до школи —це сукупність характеристик дитини старше дошкільного віку. Це сформовані здатності до самостійної роботи. Можливість прийняття себе у соціальній позиції школяра.

Це не педагогічне, а психологічне визначення, над яким повинні працювати самі батьки. Практичні уроки можна і потрібно перекладати на професіоналів. Чим раніше батьки це зроблять, тим краще. Адже деякі діти можуть освоїти навчальну програму за літо, а деякі за півроку.

Психологічно підготувати дитину до школи —завдання батька і матері. І займатися потрібно починати якомога раніше. Діти в школі піддаються змінам і стресу. Від соціальної позиції в суспільстві до специфіки навчання у конкретному навчальному закладі.

Підготовка до школи —процес двосторонній (і діти, і батьки повинні працювати). Поради психолога: до вступу потрібно звернути увагу на шкільну зрілість.

Шкільна зрілість — це здатність учня виконувати завдання і піддаватись соціальним змінам. Вона містить в собі: - особистісну зрілості - вольову зрілість - інтелектуальну зрілість Особистісна зрілість дітей проявляється у бажанні вчитися.

Підготовка дітей до школи включає у себе розмови про майбутній вступ і дорослішання. "У школі я знайду багато нових друзів", "Мені куплять красиву форму", "Моя подруга теж вчиться у школі". Діти часто показують особистісну готовність самі. Зрозуміти, що батьки зробили все для особистісної зрілості просто. Зверніть увагу на його поведінку. Якщо вона проявляє самостійність і готовність до нових правил - дитина дозріла.

Ще одним важливим критерієм готовності дитини до школи є її готовність дотримуватись певних меж, обмежень. Якщо вона добре жила з межами в дитсадку, у школі їй буде легше. Межі– це безпека дитини. На червоне світло не можна йти не тому, що так хоче мама, а тому що це небезпечно. Водночас, це певне обмеження її волі, свободи, діяльності, і дитина, яка вміє їх витримувати в сім’ї, підкорятиметься їм і в школі. Дотримування меж– це як дотримування правил дорожнього руху: якщо їх порушувати, будуть санкції, штрафи. Такі дії зменшують тривогу в дитини, адже вона вчиться розуміти наслідки своїх вчинків.

Головне, щоб ці межі не були дуже вузькими або дуже широкими і відповідали віку дитини. З дотриманням меж відбувається формування відповідальності за свої вчинки і слова. Дитина в цьому віці здатна в певних випадках оцінити себе, що вона робить добре, а що – ні. І це є теж критерієм готовності до школи.

Бажано,щоб вчитель і батьки однаково розуміли межі. Трапляється, що вчитель каже одне, а батьки– інше:“Ти вчителя не слухай, слухай нас”. Тоді дитина наче розщеплюється, бо з’являються дві правди, і їй дуже важко з цим впоратись. Тому я раджу батькам активно контактувати з вчителями, бути учасниками навчального процесу не лише, коли треба на щось здати гроші. Бо в такому випадку це– пасивна роль.

Якщо дитина не вміє знайомитися, гратися і вливатися в новий колективи, варто ще до школи допомогти їй з цим. Майбутній першокласник має вміти просити про допомогу і розповісти про свої потреби. У перші дні навчання для декого це може бути важко, але коли проходить адаптаційний період, діти можуть говорити, що їм потрібно, пояснити поведінку.

Також важливе вміння–слухати і не перебивати. Наприклад, якщо дитина здатна мінімум 20 хвилин захоплено дивитися та слухати виставу, розповідь, виступ– вона готова до сприйняття інформації на уроках. Якщо ж ні, то просто знудиться в школі. Але тут також грає роль майстерність вчителя подати матеріал і зацікавити учня.